
Особливості перекладу текстів різних стилів французької мови, як зазначається у працях І.С. Полюк (2004) та (2011), полягають у необхідності відтворення специфічних мовних засобів, характерних для кожного стилю (художнього, науково-технічного, офіційно-ділового), з урахуванням його функцій та прагматичних цілей, що вимагає від перекладача творчості, точного знання термінології та застосування відповідних лексико-граматичних трансформацій (контекстуальних значень, замін тощо) для збереження естетичної та інформаційної цінності оригіналу.